Курорт Моршин

Моршин - маленьке прикарпатське містечко, що затишно розташувалося в долині ріки Бережниця. Місто оточене лісами, тут завжди тихо та спокійно. Чисте повітря сприяє відпочинку. Населення міста - близько 6000 людей.

Перша письмова згадка про Моршин датована 2 січня 1482 в судовому записі, де згадується, що село Моршин належить шляхтичу Юрію Нагваздану та входить до складу Польського королівства. На той час це було невеличке село, котре налічувало 12 дворів.

З давніх часів селяни в Моршині використовували джерела ропи для виварювання солі. Пізніше за цей промисел вирішили взятися тодішні власники Моршина - Бранецькі, котрі добились від королівської канцелярії дозволу на відкриття соляних шахт. Було викопано п'ять шахтних колодязів для видобутку ропи, з якої шляхом виварювання отримувалась сіль. Однак промисел не оправдав себе - моршинська сіль була гіркою та непридатною для вживання.

В 1875 році, з прокладкою через Моршин залізниці Стрий-Станіслав життя міста значно пожвавилось. Тодішній господар купець Боніфацій Штіллер - за походженням німець - привертав увагу людей до живописної місцевості, з якою тепер було добре сполучення. В газетах за 1877 рік можемо знайти повідомлення про те, що в Моршині відкривається кліматичний курорт для хворих туберкульозом легенів.

Запрошені Штіллером лікарі В.Пясецький та С.Дзіковський розпочали організацію в Моршині клімато- і водолікування на шталт західних курортів, котрі були на той час досить модними. В травні 1878 року С.Дзіковський доповідає про можливість організації курорту в Моршині на засіданні "бальнеологічної комісії" в Кракові. Лікар Лютостанський, котрий провів інспекцію Моршина, розповідає про наявність на курорті приміщення на 12 ванн, трьох житлових приміщень для приїжджих, дерев'яного водопроводу. Також він звертає увагу на три джерела з гірко-соленою водою. 1878 рік став роком першого офіційного лікувального сезону з відкриттям "Закладу для лікування грудних захворювань". З того часу мінеральні води джерел Моршина стають предметом вивчення. Перший хімічний аналіз ропи джерела №1 опубліковано професором Львівського університету В. Радзишевським в 1881 році.

В 1879 році очищено та впорядковано два шахтні колодязі, котрі названо іменами власника курорту Штіллера та його дружини- джерела "Боніфацій" та "Магдалена" (нині джерела №1 та №2). Крім того іменем дочки Людмили Штіллер назвав джерело №3 з прісною водою, а іменем сина Адама - шахтний колодязь №5 з нульовим дебітом. В цьому ж році виявлено ще одне джерело, котре дає ультрапрісну воду - джерело Матері Божої, або джерело №4. Одночасно в околицях Моршина знайдена торф'яна грязь - ("боровина").

Курортний сезон 1880 року відкрився з новою назвою - "Лікування мінеральними водами та грязями". Воду мінеральних джерел починають застосовувати для ванн, а торфяну грязь - для грязевих ванн та аплікацій. Моршин став бальнеогрязевим курортом.

В 1880-1881 роках зроблені перші спроби внутрішнього вживання вод джерела "Боніфацій", які, очевидно, виявились успішними, тому що з 1883 року ця вода продається в пляшках.

Моршин став відомим, про нього знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. В рекламних проспектах, що виходили перед першою світовою війною, Моршин порівнювали з найпопулярнішими європейськими курортами, називали його "галицьким Спа" та "галицьким Карлсбадом". Про лікувальні властивості моршинської ропи в ті роки писали багато дослідників, прирівнюючи її з водами відомих тоді німецьких, угорських та чеських курортів. Моршинська ропа експортувалась в США, Англію, Італію, Румунію та інші країни. До Моршина курсували "особливі (?) пульманівські вагони з надписом "Варшава - Моршин-курорт", безпосередньо з Варшави до Моршина, дві години від Львова".

В 1930 роках на курорті були збудовані водолікарня, грязелікарня, інгаляторій та бювет мінеральних вод - "грибок", котрий став символом міста. В 1935 році за проектом інженера Никодимовича Товариством галицьких лікарів почалось будівництво "Курортного дому" - нині санаторій "Мармуровий палац".

З приходом радянської влади приватні пансіонати були об'єднані в санаторії, котрих на початок 50-х років було дев'ять. В 1957 році почала функціонувати моршинська курортна поліклініка. В 1960 році курорт був переданий в управління профспілкам. В 1965-1975 роках на курорті було збудовано їдальню на 800 місць, відділення зв'язку, кінотеатр та Будинок культури. Побудовано сучасний бювет мінеральних вод, розрахований на 6000 людей одночасного відвідування.

В 1979 році на курорті збудовано новий санаторний комплекс "Пролісок" для батьків з дітьми. Останній крупний санаторій - "Лаванда" - було збудовано в 80-х роках.

Популярність курорту зростає. В 1964 році курорт відвідала 42221 людина, в 1973 -59288, в 1977 на курорті лікувалось 67137 осіб. Моршин стає курортом всесоюзного значення.

Cанаторії курорту Моршин пристосовані до умов ринкової економіки - в кожному з них є номери з покращеними умовами, одно-та двокімнатні "люкси". На сьогоднішній день на курорті функціонують: 15 санаторіїв та пансіонатів - "Світанок", "Дністер", "Лаванда", "Черемош", "Перлина Прикарпаття", "Пролісок", "Говерла", "Моршинський", "Мармуровий Палац", "Київ+", "Прикарпатська ватра", "Зорецвіт", "Борис", "Динамо", "Арніка".

Загальна місткість санаторіїв близько 5000 пацієнтів щомісячно. Окрім того, на курорті можна винайняти житло в місцевих жителів - вартість проживання коливається, в залежності від умов проживання, від 60 до 200 гривень за день. Продаються курсівки на лікування.