Моршинська ропа

Основним лікувальним фактором курорту Моршин є питні природні лікувальні розсоли(ропа) двох типів: "Моршинська ропа №1" та "Моршинська ропа №6".

Таке питання задає собі кожен, купуючи «Моршинську ропу №6»

Фізіологічно обгрунтована оптимальна тривалість неперервного курсу лікування питними водами 38 днів

Лікарі рекомендують продовжувати курортний курс лікування в домашніх умовах

• вживаючи «Моршинську ропу №6» в розведенні 3,5 г/літр, однієї пляшки Вам вистачить на 46 днів;
• вживаючи «Моршинську ропу №6» в розведенні 7,0 г/літр, однієї пляшки Вам вистачить на 23 дні;
• вживаючи «Моршинську ропу №6» в розведенні 14,0 г/літр, однієї пляшки Вам вистачить на 12 днів;

Потреба для повторного повного курсу лікування в домашніх умовах 1-2-3 пляшки в залежності від розведення

Виведена свердловинами №6 та № 2ре Моршинського родовища мінеральних розсолів. Експлуатаційні запаси 20 м3/добу.
Свердловина №6 ("Джерело №6") глибиною 29,6м діаметром 108 мм пробурена в 1966 році.
Свердловина 2ре глибиною 80м діаметром 168 мм пробурена в 1976 році.

Загальна мінералізація 80-170 г/літр.

Хімічний склад (мг/екв%):

• Сульфати>75
• Натрій+Калій >75
• Магній <25

Державною комісією запасів корисних копалин "Моршинська ропа №6" визнана унікальною. Мінеральні води Чехії та Угорщини за хімічним складом близькі до Моршинської ропи, однак мають при цьому в кілька разів меншу мінералізацію. Зокрема, відома угорська лікувальна вода "Хуняді Янош" має мінералізацію 27,5 г/літр, одна пляшка 0,7 коштує близько $4 ам. доларів, а на курс лікування потрібно 5-6 пляшок. Тим часом "Моршинська ропа №6" реалізується при мінералізації більше 150 г/літр, тому 0,7 літру ропи достатньо для проведення місячного курсу питного лікування.

Для внутрішнього вживання "Моршинську ропу №6" призначають у 0,35%, 0,7%, 1,4% розчині. Їх можна виготовляти і застосовувати не лише в умовах курорту, а й у стаціонарах, профілакторіях, в домашніх умовах.

Багаторічна практика показала велику лікувальну цінність Моршинської ропи, терапевтичний ефект її при лікуванні захворювань органів травлення загальновідомий.

• При хронічних гастритах, гастродуоденітах з підвищеною секреторною та кислотоутворюючою функцією шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 3,5-7,0 г/л, по 150-200 мл. за 1,5 год до їжі.
• При хронічних гастритах зі збереженою секреторною та кислотоутворюючою фукцією шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 3,5-7,0 г/л, по 150-200 мл. за 45-60 хв. до їжі.
• При хронічних гастритах з секреторною недостатністю вживається тричі на добу теплою в розведенні 7,0-14,0 г/л, по 100-150 мл. за 15-30 хв. до їжі.
• При виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки вживається тричі на добу теплою в розведенні 3,5г/л, по 150 мл. за 60 хв. до їжі при збереженій або зниженій кислотності шлунку та за 1,5 год. до їжі при підвищеній кислотності шлунку.
• При хронічних гепатитах, холециститах, холангітах та ангіохолітах з підвищеною кислотністю шлунку вживається тричі на добу теплою або гарячою в розведенні 7,0 г/л по 100-200 мл. за 1,5 год. до їжі.
• При хворобах гепатобіліарної системи у супроводі збереженої секреції шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 7,0 г/л 45-60 хв. до їжі, а у супроводі зниженої секреції шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 7,0 -14,0 г/л по 100-200 мл. за 20-30 хв. до їжі.
• При жовчнокам'яній хворобі вживається тричі на добу в розведенні 3,5-7,0 г/л по 100-150 мл. теплою або гарячою в залежності від функціонального стану товстого кишківника.
• При хронічному панкреатиті вживається в розведенні 3,5-7,0 г/л по 100-150 мл. до їжі теплою або гарячою в залежності від секреторної та моторно-евакуаторної функцій шлунку.
• При функціональних розладах кишківника за гіперкінетичним типом (діареї), вживається тричі на добу в розведенні 3,5-7,0 г/л по 75-100 мл. теплою або гарячою за 15-30 хв. до їжі, пити слід повільно.
• При дискінезії кишківника з незначними явищами розладу кишкового стану вживається тричі на добу в розведенні 7,0-14,0 г/л по 150-200 мл. теплою за 60 хв. до їжі, середніми ковтками.
• При хронічних колітах і ентероколітах легкого та середнього ступенів вживається тричі на добу в розведенні 3,5-7,0 г/л по 50-100 мл. теплою або гарячою за 15-30 хв. до їжі, пити слід повільно.
• При хронічних захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів (крім хронічного калькульозного холециститу та активного гепатиту ) можна проводити терапевтичний тюбаж в розведенні 14,0-21,0 г/л температурою 40-42^ОС в кількості 150-200 мл. за загальноприйнятою методикою.
• При перситуючому гепатиті, хронічному гастродуоденіті, ентероколіті у фазі повної ремісії показано трансдуоденальне промивання температурою 37-38 ^ОС. Швидкість надходження мінеральної води у дванадцятипалу кишку - 1 літр за 20-30 хв.
• Для підводних промивань та зрошувань вживається в розведенні 7,0 г/л за загальноприйнятою методикою.

Ропа мінералізацією 150-170 г/літр є вихідним матеріалом для приготування Моршинської мінеральної води "Джерело №6" шляхом розведення до 3,5 г/л, 7 г/л, 14 г/л і для тюбажів в розведенні до 21 г/л.
Для одержання вищевказаних мінералізацій ропу розводять прісною питною кип'яченою водою за такою методикою:

• для мінералізації 3,5 г/л розвести 25 мл. ропи (2 десертні ложки) на 1 літр води;
• для мінералізації 7 г/л розвести 50 мл. ропи (3 столові ложки) на 1 літр води;
• для мінералізації 14 г/л розвести 100 мл. ропи (6 столових ложок) на 1 літр води.

Виведена Джерелом №1, свердловинами №№ 3ре, 17а, 29а Моршинського родовища лікувальних розсолів. Затверджені експлуатаційні запаси 12 м3/добу.

Джерело №1 - це шахтний колодязь глибиною 50 м, закріплений дерев'яним зрубом діаметром 2х2 м, збудований в ХVI-VII ст. В лікувальних цілях використовується від 1878 року.

Свердловини №№ 3ре, 17а, 29а глибиною від 70 до 110 м, діаметром 146-168 мм, пробурені в 1972-1979 р.р.

Загальна мінералізація 147-381 г/літр.

Хімічний склад (мг/екв%):

• Сульфати 20-40
• Хлориди 52-80
• Магній 20-35
• Натрій 49-79

• При хронічних гастритах з пониженою та нормальною секрецією і кислотністю шлункового соку застосовується тепла мінеральна вода мінералізацією 3,5 або 7 г/л за 20-45 хвилин до їжі в кількості 100-150 мл 3 рази в день.
• При захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що супроводжуються пониженою секрецією та кислотністю шлункового соку застосовується тепла або гаряча мінеральна вода мінералізацією 7 або 14 г/л за 15-20 хвилин до їжі.
• Для тюбажа при захворюваннях печінки і жовчного міхура зі зниженою секреторною функцією шлунку рекомендується мінеральна вода в розведенні 14 або 21 г/л. Кількість тюбажів проводиться за рекомендацією лікаря.
  Методика: зранку натще випити 200 мл. приготовленої для тюбажа гарячої мінеральної води та лежати 1,5-2 години з грілкою в області печінки.
• При захворюваннях товстого кишківника при зниженій секреції так кислотності шлункового соку, застосовується тепла мінеральна вода мінералізацією 3,5 або 7 г/л 3 рази в день по 100-150 мл. за 15-20 хвилин до їжі, а при захворюваннях, що супроводжуються проносами - мінералізацією 3,5 г/л гарячою.
• При виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки зі зниженою секрецією і кислотністю шлункового соку, яка супроводжується послабленням стільця в стадії стійкої ремісії, застосовується тепла або гаряча мінеральна вода мінералізацією 3,5 г/л в кількості 100-150 мл. за 1 годину до їжі.

Ропа мінералізацією 200 г/літр є вихідним матеріалом для приготування Моршинської мінеральної води "Джерело №1" шляхом розведення до 3,5 г/л (БМ), 7 г/л(Б1), 14 г/л(Б2) і для тюбажів в розведенні до 21 г/л(Б3).
Для одержання вищевказаних мінералізацій ропу розводять прісною питною кип'яченою водою за такою методикою:

• для мінералізації 3,5 г/л розвести 15 мл. ропи (1 столова ложки) на 1 літр води;
• для мінералізації 7 г/л розвести 30 мл. ропи (2 столові ложки) на 1 літр води;
• для мінералізації 14 г/л розвести 60 мл. ропи (4 столові ложок) на 1 літр води.